Словник безбар'єрності: дитина-сирота
Мова має значення, особливо коли йдеться про дітей. Вона може або підтримати, або закріпити упередження й ярлики. У темі сирітства важливо використовувати коректні формулювання, які не принижують і не визначають майбутнє дитини через її життєві обставини.
Правильно
Дитина-сирота
Дитина, позбавлена батьківського піклування
Неправильно
Сирітка
Дітдомовець
Слово «дітдомовець» таврує дитину, зводячи її до досвіду перебування в інституційному закладі. Воно створює хибне уявлення, ніби це визначає характер, здібності чи майбутнє людини. А слово «сирітка» має зневажливе та зверхнє забарвлення. Воно може підсилювати жалість і формувати ставлення до дитини як до беззахисної чи менш значущої.
В українському законодавстві чітко розрізняють поняття:
Дитина-сирота — дитина, в якої померли або загинули обидва батьки.
Дитина, позбавлена батьківського піклування — дитина, яка залишилася без належної турботи батьків з різних причин (зокрема, якщо батьки не виконують своїх обов’язків).
У безбар’єрній комунікації важливо пам’ятати: життєві обставини не визначають особистість дитини та її майбутнє.
Коли ми уникаємо ярликів і зменшувально-зневажливих форм, ми:
зберігаємо гідність дитини;
не підсилюємо стигму;
формуємо більш чутливе й відповідальне суспільство
